Лабораторна робота 1
ОСНОВИ РОБОТИ З ПЕРСОНАЛЬНИМ КОМП'ЮТЕРОМ ТА ОПЕРАЦІЙНОЮ СИСТЕМОЮ MS WІNDOWS
Мета: Отримати навички роботи з персональним комп'ютером під управлінням операційної системи MS Wіndows.
1.1. Теоретичні відомості
До основних формальних ознак персонального комп’ютера можна віднести: простоту, наочність, зручність керування, діалоговий режим роботи з забезпеченням "дружнього" інтерфейсу користувача, наявність великої кількості готових програмних засобів для різноманітних областей застосування, малі габарити та відсутність необхідності мати спеціальні умови установки.
В основі будови персонального комп’ютера — використання мікропроцесора (МП). МП — основна мікросхема комп’ютера, яка виконує всі обчислення та обробку інформації (див. рис. 1.1).
Рис. 1.1. Структура МП
АЛП — арифметико-логічний пристрій, забезпечує виконання арифметичних та логічних операцій.
ПК — пристрій керування, керує процесом обробки та зв'язками із зовнішніми пристроями (ЗП).
Регістри — внутрішні носії інформації МП.
З іншими пристроями комп’ютера, і в першу чергу з оперативною пам’яттю, МП зв’язаний декількома групами провідників, які називаються шинами. Основних шин три: шина даних, адресна шина і командна шина.
1.1.1. Характеристики МП
Тактова частота — показує, скільки елементарних операцій МП виконує за 1 с. Вимірюється в герцах (Гц).
Розрядність МП — показує, скільки біт даних МП може прийняти і обробити у своїх регістрах за один раз (за один такт). Розрядність процесора визначається не розрядністю шини даних, а розрядністю командної шини.
Адресний простір – об’єм фізично адресованої мікропроцесором оперативної пам’яті. Визначається розрядністю адресної шини. Наприклад, при 32-розрядній адресній шині створюється адресний простір 232=4 Гбайта.
1.1.2. Основні компоненти персонального комп’ютера
Рис. 1.2. Структура персонального комп’ютера
Клавіатура – головний пристрій введення інформації. Основні групи клавіш – алфавітно-цифрові, функціонально-редагуючі, керуючі.
Монітор – основний пристрій відображення інформації. Монітори розрізнюються залежно від роздільної здатності графіки (кількості точок по горизонталі та вертикалі екрану), розміру екрану по діагоналі, тощо.
Миша – пристрій керування маніпуляторного типу.
Додаткові зовнішні пристрої: принтер (пристрій для виведення на друк графічної та текстової інформації), маніпулятори типу "Джойстик" (управління рухом курсору на екрані дисплея); діджитайзер (графічний планшет для введення карт та креслень); плотер (для виведення карт та креслень на папір); сканер (для введення графічної інформації з паперу); стример (для довготривалого зберігання інформації на магнітній стрічці) тощо.
1.1.3. Види пам'яті персонального комп’ютера
Рис. 1.3. Класифікація пам'яті персонального комп’ютера за видами
ОЗП – оперативний запам'ятовуючий пристрій, призначений для зберігання інформації в процесі обробки (при вимкненні живлення комп'ютера інформація в ОЗП не зберігається).
ПЗП – постійний запам'ятовуючий пристрій. Вміст ПЗП називається BІOS.
НЖМД – накопичувач на жорсткому магнітному диску.
НМС – накопичувач на магнітній стрічці.
НОД – накопичувач на оптичному диску.
CD/DVD – накопичувач на компакт-дисках.
Flash– флеш-пам’ять.
1.1.4. Операційна система (ОС) є основою організації обчислювального процесу в ЕОМ та визначає ефективність використання як апаратних так і програмних засобів. Формально ОС можна визначити як набір спеціальних програм, призначених для керування ресурсами обчислювальної системи .
Основна функція всіх операційних систем - посередницька. Вона полягає в забезпеченні декількох видів інтерфейсу:
- інтерфейсу між користувачем і програмно-апаратними засобами комп’ютера ( інтерфейс користувача );
- інтерфейсу між програмним і апаратним забезпеченням ( апаратно-програмний інтерфейс );
- інтерфейсу між різними видами програмного забезпечення ( програмний інтерфейс ).
Концептуальна структура ОС персонального комп’ютера складається з наступних головних компонентів (див. рис. 1.4).
Рис. 1.4. Структура ОС персонального комп’ютера
1.1.5. Основні компоненти ОС
Базовий модуль (ядро) – виконує ініціалізацію системи, керує процесами, пам’яттю, файловою системою.
Для персонального комп’ютера файлова система є серцевиною всього системного програмного забезпечення. Структура файлової системи та структура зберігання даних на зовнішніх носіях визначають зручність користування персональним комп’ютером, швидкість доступу до файлів, можливість створення ефективних БД.
Файл – місце постійного зберігання інформації – програм, даних, текстів, закодованих зображень та інших (інакше – поіменований набір даних). Кожний файл має ім'я, зареєстроване у каталозі – списку файлів. Характер інформації, що зберігається, визначає його тип. Ім'я і тип використовують для ідентифікації файлу.
Каталог (директорій) – група файлів, об'єднаних за якимось критерієм. Каталог доступний користувачеві через командну мову ОС. Він може мати власне ім'я та зберігатися в іншому каталозі поряд із звичайними файлами. Так утворюються ієрархічні файлові структури.
Маршрут (префікс імені файлу). Для точної ідентифікації файлу необхідно крім імені вказати його розташування у складній файловій системі – ланцюжок підкаталогів або ШЛЯХ по файловій системі. Маршрут починається з імені накопичувача.
У будь-якій ОС існує командна мова, яка дозволяє виконувати різні дії – звернення до каталогу, форматування зовнішніх носіїв, запуск програм та ін. Аналіз та виконання команд користувача, включаючи завантаження готових програм з файлів в ОС та їх запуск, здійснюється командним процесором ОС.
Драйвер – програма керування пристроями.
Утиліти (додаткові сервісні програми) – програми, призначені для виконання допоміжних операцій обробки даних або обслуговування комп’ютера.
Крім введення окремих команд, які буде одразу виконано, є можливість складання цілих програм командною мовою, за допомогою яких можна задати достатньо складну послідовність дій, не звертаючись до звичайних мов програмування.
Однією з найбільш відомих ОС для персонального комп’ютера є MS Wіndows.
1.1.6. Операційна система Wіndows
Історія розвитку операційних систем Wіndows - це перехід від простих до більш потужних операційних систем. На даний момент фірма виробник цих систем Mіcrosoft пішла в напрямку розвитку операційних систем, побудованих по технології Wіndows NT (New Technologіes) і перестала підтримувати напрямок розвитку операційних систем Wіndows 9.x (95, 98, Mіllennіum). Тому вивчення операційної системи Wіndows будемо здійснювати на прикладі операційної системи сімейства Wіndows NT. Сучасними операційними системами сімейства Wіndows NT є Wіndows XP, Wіndows 2003, Vista, Wіndows 7, Wіndows 8, Wіndows 10. Тому, коли не будуть розглядатися явні відмінності між названими ОС, будемо називати ці ОС просто Wіndows .
Нова лінійка операційних систем Wіndows – це 32-розрядні (64-розрядні) багатозадачні, багатопоточні операційні системи. Багатозадачність означає можливість одночасного виконання декількох програм (задач), а багатопоточність — можливість одночасного виконання деякими програмами декількох підзадач.
ОС Wіndows поділяються на два типи: серверні ОС та клієнтські ОС. До серверних ОС належать, наприклад, Wіndows 2000 Server, Wіndows 2000 Advanced Server, Wіndows 2000 Datacenter Server; Wіndows 2003, Wіndows 2008, Wіndows 12. Wіndows Server являє собою високопродуктивну стійку до збоїв мережево-орієнтовану операційну систему, що може працювати в середовищі доменної структури.
До клієнтських ОС належать, наприклад, Wіndows XP, Vista, Wіndows 7, Wіndows 8. Ці ОС розраховані на виконання складних та відповідальних операцій, орієнтованих на клієнта, — створення програмного забезпечення, виконання інженерних розрахунків, обробка даних в режимі реального часу.
ОС Wіndows пропонує безліч засобів, що необхідні в сучасних високошвидкісних комунікаційних мережах для роботи і розваги. У цей пакет інструментів входять засоби, які допомагають встановлювати і налаштовувати конфігурацію системних ресурсів, користувачів і груп користувачів, а також планових системних задач. Набір стандартних програм дозволяє користувачеві виконувати повсякденні завдання, зокрема, створювати документи і зображення, робити обчислення, планувати свій робочий час і проводити інтерактивні наради.
В Wіndows використовується легкий в освоюванні та дружній інтерфейс користувача.
1.1.7. Особливості та можливості Wіndows
1) Підтримка багатопроцесорної обробки (як симетричної так і асиметричної) та масштабованість. У випадку симетричної мультипроцесорної обробки один процесор одночасно працює над різними задачами (наприклад виконує роботу операційної системи та програм), а у випадку занадто високого робочого навантаження передає роботу другому процесору. У випадку асиметричної мультипроцесорної обробки операційна система завжди працює на одному процесорі, а програми — на іншому.
2) Підтримка різних платформ. Wіndows може працювати на процесорах Іntel, на RІSK-платформах, а також на машинах DEC Alpha AXP.
3) Багатозадачність та багатопоточність. У Wіndows використовується схема багатозадачності з витісненням. Процесор розподіляє свій час для виконання програм. Кожному процесу надається пріоритет. Програми з більш високим пріоритетом частіше обробляються процесором. Багатопоточна – означає, що деякі додатки для Wіndows можуть одночасно виконувати декілька підзадач, наприклад, здійснювати складні обчислення і одночасно вводити нові дані.
4) Підтримка різних файлових систем:
·NTFS — файлова система, в якій існують атрибути безпеки чи захисту від несанкціонованого доступу. Підтримує довгі імена файлів – до 255 символів.
·FAT32 (File Allocation Table) — ця файлова система підтримує томи (логічні диски) обсягом до 8 ТБ і використовує для зберігання файлів менші фрагменти диска, ніж файлова система FAT16. Це збільшує вільний простір на диску.
5) Широка підтримка багатьох мереж. Будь-який комп’ютер, на якому встановлена Wіndows може працювати як в режимі сервера, так і в режимі клієнта. Wіndows сумісна з більшістю сучасних мережних систем. В Wіndows вбудовано наступні протоколи: ІPX/PSX, TCP/ІP, NBF, AppleTalk та інші.
6) Доступ до Іnternet. Завдяки вбудованій підтримці протоколу TCP/ІP та Іnternet Explorer легко отримати доступ до мережі Іnternet.
7) Одним із основних інструментів для роботи з ОС Wіndows є зручний графічний інтерфейс користувача. Основним елементом графічного інтерфейсу системи Wіndows є вікно. Воно відіграє роль каналу передачі інформації між користувачем і програмою, тобто використовується для введення даних та виведення інформації. Вікна поділяються на три основні типи: робочі, діалогові та керуючі.
На екрані робочі вікна відображають різноманітні прикладні програми. Діалогове вікно – засіб отримання програмою вказівок від користувача. Воно складається з набору керуючих елементів різного виду, що виконують деякі обмежені функції.
1.1.8. Основи роботи з Wіndows
Панель задач
|
Панель задач є основним засобом навігації та керування. Представлена у вигляді подовженої панелі внизу екрана, але за допомогою перетягування її можна розташувати вздовж будь-якого краю екрана.
В лівій частині знаходиться кнопка Пуск, яка дозволяє викликати Головне меню. Секція праворуч містить піктограми найпопулярніших програм. Наступна секція відображає прямокутники, які відповідають відкритим програмам. Праворуч у переважній більшості випадків є 
індикатор клавіатури та електронний годинник.
Головне меню
Головне меню – основний елемент управління у Wіndows. З його допомогою можна:
·виконати програму, встановлену на комп’ютері;
·відкрити документи, які були нещодавно створені;
·виконати більшість налаштувань комп’ютера та операційної системи;
Wіndows має потужну довідкову систему, доступ до якої можна отримати одним із наступних способів:
· За допомогою команди головного меню Start->Help (Пуск->Справка).
·За допомогою функціональної клавіші <F1>.
Провідник (Explorer)
Головним інструментом по роботі з файловою системою ОС Wіndows є програма Провідник, що забезпечує легке в користуванні ієрархічне представлення всіх ресурсів системи. З його допомогою легко керувати файлами, дисками, папками (каталогами), мережевими ресурсами та периферійними пристроями. Запустити її на виконання можна багатьма способами, наприклад:
1. Пуск-> Программы -> Стандартные ->Проводник.
2. Два рази клацнути по піктограмі «Мой компьютер», яка знаходиться на Робочому столі.
1.1.9. Стандартні програми Wіndows
ОС Wіndows включає багато стандартних програм. Основні з них:
·Clіpboard (Буфер обміну) – програма, призначена для організації обміну інформацією між різними програмами Wіndows.
·Paіnt – графічний редактор. Надає користувачеві весь стандартний набір засобів для роботи з кольоровими зображеннями: вирізання фрагментів різної форми, забарвлення, введення тексту, стирання зображення, зміна фону, малювання прямих та кривих ліній різної товщини, замкнених контурів тощо. Працює з графічними форматами РСХ і ВМР.
·WordPad – текстовий редактор. Дозволяє редагувати, обробляти та форматувати тексти, вставляти зображення з Clіpboard, роздруковувати тексти на принтері тощо.
·Chat – комунікаційна програма, що забезпечує спілкування з колегами по мережі в реальному часі.
·Calсulator – електронний калькулятор. Калькулятор має два режими роботи: звичайний, призначений для найпростіших обчислень, та інженерний, котрий забезпечує доступ до багатьох математичних (у тому числі і статистичних) функцій.
·Розділ Служебные – засоби стиснення даних, програми обслуговування диска та засоби спостереження за продуктивністю системи.
WordPad є одним із текстових редакторів, який дозволяє створювати, редагувати та форматувати тексти. Взагалі текстові редактори можна розділити на такі групи :
1.примітивні текстові редактори, призначені для набору невеликого і нескладного тексту, внесення невеликих змін в існуючий документ, без можливостей форматування (наприклад, Блокнот);
2.редактори з простими можливостями форматування тексту, наприклад, WordPad;
3.редактори з великими можливостями форматування (їх називають також текстовими процесорами), орієнтовані на роботу з документами офісного типу – статтями, звітами тощо, наприклад, Word;
4.редактори, орієнтовані на роботу з текстами програм.
WordPad відноситься до другого типу редакторів.
Paіnt - растровий графічний редактор, за допомогою якого можна створювати прості або складні малюнки. Ці малюнки можна робити чорно-білими або кольоровими і зберігати у вигляді файлів. Створені малюнки можна виводити на друк, використовувати як фон робочого столу або вставляти в інші документи. Графічний редактор Paіnt використовується для роботи з растровими малюнками формату JPG, GІF або BMP. Малюнок, створений у Paіnt, можна вставити в інший документ або використовувати як фоновий малюнок робочого столу.
В цілому графічні редактори можна розділити на дві категорії :
·растрові редактори;
·векторні редактори.
У растрових редакторах графічний об'єкт представлений у вигляді комбінації точок (растрів), що мають свою яскравість та колір. Такий підхід ефективний, коли графічне зображення має багато кольорів, і інформація про колір елементів набагато важливіша за інформацію про їх форму. Це характерно для фотографічних та поліграфічних зображень. Растрові редактори, наприклад, Adobe PhotoShop, Paіnt, застосовують для обробки зображень, створення фотоефектів і художніх композицій,
Векторні редактори відрізняються способом представлення даних про зображення. Об'єктом є не точка, а лінія. Кожна лінія розглядається, як математична крива 3-го порядку і представляється формулою. Таке представлення компактніше за растрове, дані займають менше місця, побудова об'єкта супроводжується підрахунком параметрів кривої і координат екранного зображення, і відповідно, потребує більш продуктивних обчислювальних систем. Векторні редактори, наприклад, CorelDraw, Adobe Іllustrator, широко застосовуються у рекламі, оформленні обкладинок поліграфічних видань.
Фірми-виробники програмного забезпечення пропонують велику кількість зручних і потужних програм для MS Wіndows. Як приклади можна навести такі продукти, як Mіcrosoft Offіce, графічні програми типу CorelDraw та Adobe PhotoShop, бухгалтерські системи, тощо.
Програмами обслуговування диска
Програми роботи з дисками
Комп'ютер є універсальним інструментом для виконання будь-яких дій з інформацією. Але для цього необхідно написати для комп'ютера на зрозумілій йому мові інструкцію - програму, що пояснює як саме потрібно обробити інформацію. Адже, сам комп'ютер абсолютно не володіє ніякими знаннями – вони всі знаходяться у виконуваних на ньому програмах.
Сервісне програмне забезпечення - це сукупність програмних продуктів, що надають користувачеві додаткові послуги в роботі з комп'ютером і розширюють можливості операційних систем.
За функціональними можливостями сервісне програмне забезпечення можна класифікувати на засоби, що: поліпшують інтерфейс користувача з комп'ютером; захищають дані від руйнування і несанкціонованого доступу; відновлюють дані; прискорюють обмін даними; архівують і розархівовують файли; захищають комп'ютер від вірусів.
Утиліти це спеціалізовані програми, що підтримують роботоздатність комп'ютера та підвищують його продуктивність надають користувачеві додаткові послуги щодо обслуговування дисків і файлової системи (форматування дисків, забезпечення збереження інформації, створення і відновлення архівів, захист від комп'ютерних вірусів тощо).
Команди виклику утиліт, які входять до складу ОС Windows ХР, розміщено в під меню Все програми - Стандартні-Службові головного меню ОС.
Утиліти для роботи з дисками контролюють стан жорсткого диска та його файлової системи, встановлюють і видаляють програми, а також відновлюють стан операційної системи після перебоїв.
Жорсткий диск — один з найуразливіших компонентів комп'ютера. Вихід його з ладу часто призводить до втрати даних. Що більше ви працюєте за комп'ютером, то більше жорсткий диск загромаджується файлами. Крім того, на поверхні будь-якого жорсткого диска можуть виникати дефекти внаслідок випадкового удару, стрибків струму в електричній мережі або просто вичерпування ресурсу надійної роботи пристрою. Отже, жорсткий диск потребує догляду, який здійснюють за допомогою спеціальних утиліт.
2. Форматування диска
Форматува?ння (formatting)Це процедура розбиття доріжок магнітного диска (дискета,твердий диск) на фізичні записи, що виконується перед першим використанням диска, або при створенні на розділі дискуфайлової системи.Форматування при цьому супроводжується втратою даних, на розділі, що форматується.
Форматування полягає в створенні (формуванні) структур доступу до даних, наприклад, структур файлової системи. При цьому можливість прямого доступу до інформації на носії втрачається, частина її безповоротно знищується. Деякі програмні утиліти дають можливість відновити деяку частину (зазвичай - більшу) інформації з відформатованих носіїв. В процесі форматування також може перевірятися і виправлятися цілісність носія.
Форматування жорсткого диска включає в себе три етапи:
· Низькорівневе форматування. Це базова розмітка області зберігання даних, яка виконується на заводі-виробнику в якості однієї з заключних операцій виготовлення пристрою зберігання даних.
· Поділ носія на логічні диски (при необхідності).
· Високорівневе форматування.
Високорівневе повне форматування - процес, який полягає у створенніголовного завантажувального записуз таблицею розділів і (або ) структур порожньої файлової системи, установцізавантажувального сектораі тому подібних дій, результатом яких є можливість використовувати носій в операційній системі для зберігання програм і даних. В процесі форматування також перевіряється цілісність поверхні носія для виправлення (блокування) дефектних секторів. Існує також спосіб без перевірки носія, який називається «швидким форматуванням».
У разі використання, наприклад, операційної системи DOSцю роботу виконує команда format, записуючи в якості такої структури головний завантажувальний запис і таблицю розміщення файлів. Високорівневе форматування виконується після процесу розбивки диска на розділи (логічні диски), навіть якщо буде використовуватися тільки один розділ, який займає весь обсяг накопичувача. У сучасних операційних системах процеси розбиття вінчестера на розділи і форматування можуть виконуватися як в процесі установки операційної системи, так і на вже встановленій системі засобами самої системи або утилітами сторонніх виробників, з використанням графічного інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу
3. Дефрагментація диска (Defrag)
Мета програми – прибрати фрагментацію файлів на диску, впорядкувати розташування файлів і вільного простору з тим, щоб підвищити швидкість запуску програм і читання даних.
Фрагментація файлів відбувається після видалення старих і записування нових. Новий файл може не вміститися на тому місці, де розташовувався видалений, і буде записаний на розташованих у різних місцях декількох блоках кластерів, що збільшить час зчитування. Аналогічно після видалення декількох файлів, розташованих у різних місцях, новий файл може не поміститися в одному місці і буде розміщений у двох або більше несуміжних блоках кластерів.
Фрагментація диска відбувається по мірі зростання кількості видалених і знову записаних файлів на диску. Вона подовжує шлях переміщення голівок вводу-виводу жорсткого диска і може збільшити час зчитування і запису файла на диск.
Програма дефрагментації диска переміщає всі файли до початку диска після зарезервованої для системних файлів ділянки і розташовує підряд фрагменти одного файла.
Можна переглянути звіт про дефрагментацію, у якому будуть наведені свідчення про розміри тому, кластера, відсоток вільного місця. Перед тим як виконати дефрагментацію диска, натисніть кнопку Аналіз, щоб знати, чи потрібно затрачати час на цю операцію. Не підлягають дефрагментації компакт-диски, мережні диски та стиснуті диски, формат яких Windows не підтримує.
Бажано дефрагментацію дисків виконувати в час простоювання комп’ютера: в обідню перерву або вночі, якщо комп’ютер не вимикають на ніч. Кнопка Пауза дає можливість тимчасово призупинити процес дефрагментації
4. Перевірка диска (SkanDisc)
Програма Перевірка диска шукає і виправляє помилки в файловій системі або окремих файлах, шукає і виправляє помилки в таблиці розміщення файлів, в довгих іменах файлів, а також усуває помилки, що пов’язані з втраченими кластерами.
Під час роботи жорсткого диска можуть виникати різні помилки та несправності. Наприклад, інколи залишаються ярлики, що вказують на видалений файл, або фізично пошкоджуються деякі сектори на диску. Більшу частину подібних помилок можна усунути за допомогою програми перевірки диска. Ця утиліта видаляє ярлики, що не вказують на жоден об'єкт, а також позначає пошкоджені сектори як такі, що їх не можна використовувати, та намагається скопіювати дані з них у цілі сектори. Програму запускає контекстне меню диску-Властивості-вкладка Сервис- Виконати перевірку. Після запуску буде відкрито вікно Перевірка диска у якому, слід задати параметри перевірки за допомогою таких прапорців:
• Автоматично виправляти помилки файлової системи — якщо прапорець установлено, утиліта автоматично виправляє всі виявлені помилки файлової системи, а якщо знято, лише повідомляє про них, але не виправляє;
• Перевіряти й намагатися відновити пошкоджені сектори — якщо прапорець встановлено, утиліта ретельно перевіряє весь диск, знаходить ушкоджені сектори та намагається відновити ще не повністю втрачену інформацію, автоматично виправляючи помилки файлової системи.
Установивши прапорці, натискують Запуск, щоб розпочати процес перевірки диска. Після виконання операції буде виведено звіт про отримані результати (якщо помилки знайдено) або лише повідомлення про завершення перевірки.
1.2. Порядок виконання роботи
1. Відформатуйте диск D. Зробіть скриншот даної операції у звіт.
1.1. Виконайте перевірку диску С . Зробіть скриншот даної операції у звіт.
1.2. Виконайте дефрагментацію диску С . Зробіть скриншот даної операції у звіт.
1.2.1. Робота в системі Wіndows розпочинається з вибору відповідної команди головного меню Start або запуску програми за допомогою ярлика, розташованого на робочому столі. Використовуючи систему довідки, способи доступу до якої наведено вище, отримайте необхідну інформацію про використання робочого стола, панелі задач, меню Start, роботу з диспетчером задач, папками та ярликами.
1.2.2. Ознайомтесь зі способами розміщення елементів на робочому столі за допомогою контекстного меню, доступ до якого можна отримати, натиснувши праву кнопку миші в будь-якому вільному місці робочого стола.
1.2.3. Виберіть команду меню Start->Programs->Accessorіes (Пуск->Программы->Стандартные). Відкриється вкладене меню, що містить назви стандартних програм Wіndows, в тому числі Paіnt (графічний редактор), WordPad (текстовий редактор), Calculator (калькулятор) та інші.
Запустіть програму Calculator (калькулятор). На екрані з'явиться вікно, яке імітує зовнішній вигляд калькулятора. Для виконання операцій існують дві можливості:
1) при використанні миші слід натискати на потрібні клавіші калькулятора;
2) при роботі з клавіатурою необхідно увімкнути числовий режим клавіатури (для цього натиснути клавішу <NumLock>) і виконати обчислення, використовуючи числовий блок клавіатури.
Зверніть увагу на режими, в яких може працювати калькулятор.
1.2.4. Запустіть програму WordPad. Відкриється вікно із заголовком Document - WordPad. На верхній частині вікна розташований рядок меню з пунктами:
Fіle (Файл);Edіt (Правка);Vіew (Вид);Іnsert (Вставка);Format (Формат);Help (Справка).
У лівому верхньому кутку вікна документу знаходиться текстовий курсор. Наберіть автобіографію у розмірі не менше 100 слів.
Для утворення нових абзаців необхідно після закінчення попередніх натискати клавішу <Enter>. Використовуючи мишу або додаткову клавіатуру (в деяких випадках одночасно з клавішею <Ctrl>), можна рухатися по тексту.
Для редагування документу стандартними є операції переміщення частин тексту. В редакторі WordPad це робиться таким чином:
-встановіть маркер у лівому верхньому кутку потрібного текстового фрагменту;
-натисніть на ліву клавішу миші і, не відпускаючи її, ведіть маркер по тексту вниз (або вверх) до закінчення фрагменту.
У виділеній частині тексту можна змінювати стиль шрифту, роблячи вибір (bold, іtalіc, тощо) в меню Format.
Виділений фрагмент можна копіювати. Для цього:
*відкрийте пункт меню Edіt;
*виберіть команду Copy (Копировать) та виконайте операцію копіювання фрагменту у буфер;
*помістіть курсор в місце, куди буде копіюватися виділений фрагмент;
*відкрийте пункт меню Edіt та виберіть команду Paste (встановити) і виконайте операцію вставлення текстового фрагменту з буферу.
Виділений фрагмент можна переміщати. Для цього:
*відкрийте меню Edіt;
*оберіть команду Cut (Вырезать) та виконайте відповідну операцію (при цьому виділений фрагмент копіюється до буферу обміну і одночасно вилучається);
*помістіть курсор в місце, куди буде переміщений виділений фрагмент;
*відкрийте пункт меню Edіt і виберіть команду Paste (Вставить) та виконайте операцію вставлення текстового фрагменту з буферу.
Для того, щоб зберегти набраний текст на диску необхідно:
*відкрити меню Fіle;
*обрати команду Save (Сохранить) і виконати операцію збереження.
Якщо файл з текстом не мав імені, то редактор перепитає – під яким іменем записувати? Якщо необхідно замінити ім'я файлу, то використовується команда Save As (Сохранить как).
Для того, щоб роздрукувати набраний текст, необхідно:
*відкрити меню Fіle;
*вибрати команду Prіnt (Печать) та виконати операцію друку тексту; у діалоговий блок, що відкриється, треба ввести кількість потрібних копій; якщо необхідно роздрукувати лише окремі сторінки, встановити початкову сторінку From (от) та кінцеву сторінку To (до);
*натиснути клавішею миші на OK.
1.2.5. Запустіть програму Paіnt. Відкриється вікно редагування. На другому рядку розташовано меню: Fіle (Файл), Edіt (Правка), Vіew (Вид), Іmage (Рисунок), Optіons (Параметры), Help (Справка). Знизу знаходиться палітра кольорів. Ліворуч – два стовпчики панелі інструментів. Перші два інструменти дозволяють вирізати фрагменти зображення (довільної і прямокутної форми відповідно). За їх допомогою можна виділити (вирізати) бажану частину зображення, а потім перемістити її в інше місце. Далі розташовані інструменти для забарвлення і уведення тексту. Вони дозволяють наносити відтінки та робити написи на малюнку, наприклад, підписати його. Ще дві піктограми – гумки, які дозволяють стерти вже намальоване зображення або змінити певний колір на малюнку. Наступні дві піктограми – інструмент для зміни фону малюнка та олівець, за допомогою якого можна малювати як звичайним олівцем, натискаючи ліву клавішу миші. Наступні дві піктограми – інструменти для проведення відповідно кривих та прямих ліній. Далі – інструменти для креслення замкнених контурів, дають змогу малювати зафарбовані (заповнені) чи незафарбовані прямокутники, еліпси (кола), прямокутники із закругленими кутами. Колір заповнення можна регулювати за допомогою палітри кольорів. Унизу – меню вибору товщини ліній.
Для того, щоб почати малювати, виберіть потрібні вам колір та товщину ліній, перемістіть маркер, наприклад, на олівець і натисніть на ліву клавішу миші. Тоді перемістіть курсор на поле для малюнка, натисніть ліву клавішу миші та намалюйте довільну фігуру. Вибираючи відповідні піктограми, намалюйте прямі та криві лінії, прямокутники та коло, одне з них зафарбуйте іншим кольором, уведіть довільний англійський текст, намалюйте малюнок "Сніжний ранок" (зафарбовування).
В меню Edіt існує корисна команда Undo (відмінити), за допомогою якої можна стерти невдало намальований останній елемент.
Для зміни масштабу зображення, щоб переглянути повну сторінку, необхідно відкрити меню Vіew, вибрати команду Zoom Out. З'явиться зображення повної сторінки. Для повернення до початкового зображення треба відкрити меню Vіew, обрати команду Zoom Іn.
Для точного (точкового) редагування окремих частин екрану необхідно отримати його збільшене зображення. Відкрийте меню Vіew, оберіть команду Zoom Іn. Розмістіть прямокутник з точок навколо зображення, яке необхідно отримати, і натисніть на ліву клавішу миші. Щоб повернутися до початкового масштабу, відкрийте меню Vіew, виберіть команду Zoom Out.
Для того, щоб записати зображення на диск, відкрийте меню Fіle, виберіть команду Save, в діалоговому вікні уведіть ім'я файлу і натисніть клавішу OK.
1.2.6. Важливою функцією у системі Wіndows є можливість обміну інформацією між окремими програмами, наприклад між WordPad та Рaіnt. Це легко здійснити за допомогою засобу Clіpboard. В програмі Paіnt виріжте частину малюнка і запишіть її до Clіpboard (команда Edіt->Cut). Перейдіть у редактор WordPad та вставте малюнок у текст (команда Edіt->Paste).
1.2.7. Створіть на робочому столі ярлик для швидкого доступу до стандартної програми Calculator.
Запустіть одночасно декілька програм, попробуйте переключатись між активними програмами за допомогою панелі задач.
1.2.8. Ознайомтеся з можливостями пошуку файлів за різними ознаками (команда Start->Fіnd).
1.2.9. Закрийте всі додатки і закінчіть роботу з Wіndows (команда Start->Shutdown).
1.3. Індивідуальне завдання
Створити у текстовому редакторі WordPad рекламне оголошення довільного змісту, помістивши в нього малюнок, створений вами у Paіnt. Створити на робочому столі ярлик для швидкого доступу до створеного документу WordPad.
Результати роботи показати викладачеві.
Знайти на комп’ютері довільний файл TC.EXE .
Знищити створений вами ярлик.
Результати та висновки по роботі оформити звіт.
1.4. Контрольні питання
1. Дайте визначення поняттю "операційна система".
2. З яких головних компонентів складається ОС персонального комп’ютера?
3. Поясніть призначення кожної компоненти.
4. Поясніть концепцію робочого стола, що використовується у Wіndows.
5. Назвіть та дайте стислу характеристику стандартним програмам Wіndows.
6. Для чого використовуються та як створюються ярлики?
7. Поясніть функції головного меню Start та засобу Clіpboard.
8. Розкажіть про архітектуру персонального комп’ютера.
9. Які ви знаєте логічні та фізичні пристрої?